Класний керівник як вихователь особистості учня. Професійні педагогічні вимоги до класного керівника

Предыдущая19202122232425262728293031323334Следующая

Класний керівник – це вчитель, що проводить навчально-виховну роботу в довіреному йому класі. Класний керівник призначається директором школи із числа найбільш авторитетних учителів, що мають досвід роботи, високі особистісні й професійні якості.

Завдання класного керівника: виховувати в учнів культуру поведінки; формувати високі моральні якості; забезпечувати єдність педагогічних вимог з боку школи та сім’ї; організовувати різнобічну допомогу учням; розвивати пізнавальні інтереси, здібності;. Виховувати відповідальне ставлення до навчання; турбуватися про зміцнення здоров’я; вести класну документацію; формувати актив класу; організовувати самоврядування; проводити роботу з батьками та ін.

Функції класного керівника.

Діагностична функція пов’язана з вивченням особливостей розвитку й поведінки учнів, рівня їх вихованості.

Організаторська функція полягає в тому, що класний керівник залучає учнів до різноманітних видів діяльності: пізнавальної, спортивної, художньо-творчої та ін.

Виховна функція – класний керівник у процесі роботи з учнями формує в них почуття національної свідомості, любові до Батьківщини, науковий світогляд, моральне обличчя, піклується про фізичний розвиток, розширення пізнавальних інтересів тощо.

Координаційна функція – класний керівник намагається об’єднати спільні зусилля і вимоги учителів-предметників, батьків, громадських організацій, позашкільних установ, щоб отримати позитивний результат у вихованні учнів.

Стимулююча функція полягає у своєчасному виявленні класним керівником негативних відхилень у діяльності, поведінці учнів та успішному їх подоланні, а також залученні школярів до організації й проведення цікавих і корисних справ.

Інформаційно-методична функція – класний керівник надає методичну й практичну допомогу учням, активу класу, батькам.

Соціальна функція – класний керівник виявляє й вивчає фактори, що впливають на розвиток і формування особистості учнів, сприяє нейтралізації впливу негативних факторів та формуванню навичок соціальної поведінки.

Питання 58

Учнівське самоврядування в умовах сучасної школи

Основною ланкою у становленні виховного колективу є учнівське самоврядування – самодіяльна організація дитячого життя в школі. Воно уособлює демократичну та самодіяльну атмосферу, захищає й забезпечує права всіх учасників колективу, сприяє формуванню у них громадянськості, організаторських якостей, допомагає педагогічному колективу в проведенні різноманітних заходів, виступає їх ініціатором. Загалом учнівське самоврядування є незамінним помічником педагогів.

Вищим органом учнівського самоврядування є загальні збори або учнівська конференція. Виконавчий орган (учнівський комітет, рада учнівського колективу, рада командирів (старост), парламент, учнівське представництво тощо) підзвітний загальним зборам. Учнівські збори відбуваються не менше двох разів на рік. Напередодні проведення звітно-виборчих зборів проводять з учнями дискусію, ділову гру з проблем учнівського самоврядування, структури учнівського самоврядування, основних напрямів та змісту роботи, прав і обов’язків членів виконавчого органу.




Питання 60

Система освіти в Україні. Закон України “Про освіту”

Система освіти – це сукупність навчальних і навчально-виховних закладів, які відповідно до законів забезпечують загальну середню і вищу освіту, здобуття спеціальності або кваліфікації, підготовку або перепідготовку кадрів.

Відповідно до Закону України “Про освіту” система освіти в сучасній Україні складається з таких ланок: дошкільна освіта; загальна середня освіта; професійно-технічна освіта; вища освіта; післядипломна освіта, аспірантура; докторантура, самоосвіта.

Дошкільна освіта та виховання здійснюється у сім’ї та дошкільних закладах освіти у взаємодії з сім’єю. Вони мають на меті забезпечити фізичне, психічне здоров’я дітей, їх всебічний розвиток, виробити уміння, навички, необхідні для подальшого навчання.

Загальна середня освіта забезпечує всебічний розвиток дитини як особистості, її нахилів, здібностей, талантів. Повна загальна середня освіта в Україні є обов’язковою і надається у різних типах закладів освіти. Основним з-поміж них є середня загальноосвітня школа трьох ступенів: І – початкова школа (1 – 4 класи), ІІ – основна школа (5 – 9 класи), що забезпечує базову загальну середню освіту, ІІІ – старша школа (10 – 12 класи, що забезпечує повну середню освіту. Для розвитку здібностей, обдарувань і талантів дітей створюються профільні класи ( з поглибленим вивченням окремих предметів), спеціалізовані школи, гімназії, ліцеї, колегіуми.

Позашкільна освіта та виховання спрямовані на розвиток здібностей та талантів дітей і молоді. До позашкільних закладів освіти належать палаци, будинки, центри, станції дитячої, юнацької творчості, школи мистецтв, бібліотеки та ін.

Професійно-технічна освіта зорієнтована на здобуття професійної підготовки, підвищення професійної кваліфікації. Відповідними закладами освіти є: професійно-технічні училища, професійно-художні училища, вищи професійні училища, навчально-курсові комбінати тощо.

Вища освіта забезпечує фундаментальну наукову, професійну та практичну підготовку, здобуття громадянами освітньо-кваліфікаційного рівних рівнів відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей. Вищими закладами освіти є: технікуми, училища (І рівень акредитації), коледжі ІІ рівень акредитації), інститути, консерваторії, академії, університети (ІІІ – ІУ рівні).

Післядипломна освіта (спеціалізація, стажування, клінічна ординатура, підвищення кваліфікації та перепідготовка кадрів), сприяє одержанню нової кваліфікації, нової спеціальності та професії на основі раніше здобутої у закладі освіти.

Для самоосвіти громадян державні органи, підприємства, організації створюють відкриті та народні університети, лекторії , бібліотеки, центри, клуби тощо.

За кількісними показниками існуюча система освіти відповідає рівневі розвинутих країн, але за якісними показниками, характером завдань і можливостями, технологією їх практичного втілення не може задовольнити потреби населення. Нині у державі з’явилися нові можливості і механізми розв’язку проблем освіти шляхом широкого використання кращого світового досвіду.

Законом України “Про освіту” передбачено виділення на потреби освіти коштів у розмірі, не меншому за 10 відсотків валового національного доходу.

Питання 61


6812264627427352.html
6812293142749030.html
    PR.RU™